Двоспальне ліжко або розкладний диван займають багато місця в невеликому приміщенні і не залишають простору для столу або шафи. В цьому випадку ви можете зупинити свій вибір на односпальні варіантах.

Софа, тахта, оттоманка або диван?
Ви зможете легко оперувати поняттями і не плутатися в назвах, якщо запам'ятайте принципові відмінності між цими предметами.

Відразу слід застерегти, що сучасний тренд спрямован на еклектику, тобто сінтез різних видів і стилів в одному виробі. Не уникнули такого впливу і м'які меблі. Зараз в магазинах можна побачити компіляції крісла і тахти, ліжка і оттоманки, софи і дивана.

Головне, що об'єднує ці моделі - функціонал. Вони не призначені для повноцінного нічного сну, а служать для денного відпочинку і спального місця для самотнього гостя.

Тахту, отоманку і софу в побуті частіше називають кушеткою, яка поєднує в собі функції крісла і односпального ліжка.

Але це не зовсім коректна класифікація.

Існує 2 версії того, звідки з'явилася тахта.

Деякі історики стверджують, що слово "тахта" походить від імені єгипетської цариці Тахат, внучки Рамзеса. Такий варіант здається переконливим, тому що в Єгипті є місто Тахта, назване на честь онуки фараона, а в ньому працює меблева фабрика, що випускає предмети інтер'єру в національному стилі.

Друга версія говорить, що слово "тахта" походить від перського"عثمانی",що означає "дошка". Отже, цей різновид м'яких меблів завезли в Європу з Персії.

Але хоч би якого варіанту не дотримувалися культурологи, вони одноголосно відзначають невід'ємні ознаки тахти:

широка спальна поверхня;
жорсткий наповнювач або його відсутність;
неповна форма спинки, яка доходила до середини довжини;
наявність узголів'я або бокового валика, який його замінює.

Сучасні моделі бувають оснащені невисокими закругленими боковинами і відділенням для білизни. Тому в малогабаритних квартирах часто зустрічаються нерозкладні моделі на монолітній основі з висувними тумбами для зберігання речей. Але автентична тахта не мала такого доповнення і налічувала чотири прямих ніжки.

Зараз оббивкою для тахти найчастіше служить шкіра, картатий жаккард або однотонний шенілл. Візерунок вибирається дрібний, що не кидається в очі. Тому що навіть через кілька сотень років тахта не втратила своєї основної якості - мінімалізму.

Софа
Слово "софа" походить від арабського"ṣuffаh", яке має значення "подушка на верблюжому горбі". Тому, швидше за все, цей диван прийшов до Європи з Північної Африки чи Близького Сходу.

Софа, дійсно, за формою віддалено нагадує велику подушку. Це низький м'який диван з широким сидінням, у якого спинка і підлокітники мають однакову висоту. Арабська софа мала короткі ніжки або виготовлялася без них і була призначена для післяобіднього відпочинку.

Справжня софа відрізняється:

округлими формами;
широким місцем для сидіння;
низькою спинкою і боковими панелями;
м'яким набиванням з шерсті тварин.

Класичний варіант не може бути використаний в якості повноцінного спального місця, оскільки не має розкладних і викатних механізмів.

А ось диван-софа стала популярна через компактні розміри, різноманітність варіантів виконання і можливість трансформуватись в повноцінне ліжко. Тому дитяча софа користується попитом, адже вона не займає багато місця, а розкладається в зручне ліжко для підлітка.

Ви можете самі підібрати довжину дивана, кількість посадочних місць та оббивку для м'яких меблів.

Оттоманка
Це слово походить від імені ватажка турків-сельджуків Османа. В арабській мові воно звучить як "Отман" (або "Оттоман") і позначає "ватажок", "той, хто йде попереду". Тому історики єдині в думці, що цей предмет обстановки прийшов до Європи з Туреччини.

На відміну від лапідарною тахти, оттоманка має вигнуті форми і допускає наявність спинки незвичайної форми.

Цей міні-диван зберіг східний колорит, тому його відрізняють такі особливості:

місце для відпочинку завширшки не більше 60 см;
високі кручені ніжки;
узголів'я вигнутої форми;
наявність м'яких подушок з яскравими візерунками, які можна підкладати під голову або ноги.

Каркас оттоманки зм'якшувався кінським волосом, овечою вовною чи повстю, а пір'яні подушки були замість спинки. Але головною рисою була тканина оббивки, оскільки саме вона сигналізувала про матеріальний достаток власника. Тому ці меблі оббивалися натуральним шовком, атласом, покривалися килимами ручної вичинки. Подушки прикрашалися золотими кистями і бахромою.

Класичні оттоманки рідко зустрічаються в інтер'єрі сучасних приміщень, частіше вони є предметами декорації театрів або частиною експозиції музеїв меблів.

Інф. delavega.ua